Зміни у структурі Університету

 

 

Рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка від 28 червня 2022 року (протокол №6), введеним в дію наказом від 28.06.2022 №298, затверджено зміни у структурі Університету з 01 вересня 2022 року, зокрема реорганізовано Інститут мистецтв шляхом поділу та створено:


- ФАКУЛЬТЕТ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ


- ФАКУЛЬТЕТ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І ХОРЕОГРАФІЇ


Запрошуємо відвідати офіційні сайти новостворених факультетів!

 

Наукова тема

Науково-дослідна тема кафедри образотворчого мистецтва

0116U003293 Мистецькі практики України в європейському просторі ” (до 2021 рр.)

Актуальність теми:

 Мистецькі практики України в європейському просторі є одним з самих актуальних питань сучасності.

 

Об’єкт дослідження: мистецькі процеси в Україні та світі.

 

Предмет дослідження: мистецькі практики України в європейському культурологічному дискурсі.

 

Мета дослідження: аналіз мистецьких практик в Україні у загальноєвропейському контексті.

 

Результати науково-дослідної роботи на теоретичному рівні

в межах напряму здійснено наступні захисти в рамках наукової теми:

кандидати та доктори наук,  які захистили дисертаційні дослідження під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора, Школьної Ольги Володимирівни:

  • Одрехівський Роман Васильович, докт. мист., доц., проф. кафедри дизайну Львівського національного лісотехнічного університету України;
  • Олійник Вікторія Анатоліївна, канд. мист., старший викладач кафедри графічного дизайну Київського національного університету культури і мистецтв;
  • Татіївська Інеса Петрівна, канд. іст. н., начальник відділу переміщення, вивезення та повернення культурних цінностей головного управління охорони культурної спадщини Директорату культурної спадщини та музеїв Міністерства культури та інформаційної політики України;
  • Ревенок Наталія Миколаївна, канд. мист., старший викладач, керівник навчально-творчої майстерні реставрації скульптури та творів декоративно-ужиткового мистецтва кафедри техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури;
  • Шолуха Олександр Миколайович, Відокремлений структурний підрозділ Київський індустріальний коледж Київського національного університету будівництва та архітектури, завідувач навчально-художньої майстерні (захист відбувся 29.09.2020 р., очікуємо диплом з мистецтвознавства);
  • Руденко Олександра Олександрівна, заступник директора з навчальної роботи, викладач фортепіано та концертмейстер КЗ «Богуславська школа мистецтв» Богуславської міської ради (захист відбувся 29.09.2020 р., очікуємо диплом з мистецтвознавства).

Крім того:

  • досліджено розвиток окремих віх декоративно-прикладного мистецтва і протодизайну Візантії, Київської Русі та України (художні фарфор-фаянс, художнє скло, художній метал, художнє дерево, гончарство, ювелірне мистецтво, художнє ткацтво, гобеленництво, килимарство) у текстах дисертаційних досліджень Р. Одрехівського, Н. Ревенок, І. Татіївської, О. Барбалат, Я. Кривушенко, О. Дєточки та авторських монографіях О. Школьно та О. Коновалової;
  • опрацьовано теоретико-методологічні засади мистецтвознавчої науки в Україні та світі (зокрема, вперше за шифром спеціальності 023, стандарту якої для аспірантури досі не існує) (видано статтю);
  • осмислено культурні цінності та культурну спадщину Донбасу та Криму в аспектах збереження, переміщення, повернення, музеєфікації (підготовлено до друку колективну монографію, частину якої складають тексти співробітників кафедри образотворчого мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка С. Стрельцова, Г. Задніпряний, О. Крюк, І. Братусь, В. Михалевич, В. Зайцева, О. Кашшай, Н. Прохорова, Л. Волкова, О. Коновалова, О. Школьна);
  • інтегровані в електронне навчання питання розвитку архітектури і мистецтва країн Західної Азії, Близького Сходу й Африки у сучасних дизайнерських розробках інтер’єру, опрацьовані у статтях О. Школьної, О. Конопліної, Ю. Шеменьової, О. Барбалат, Д. Мостовщикової;
  • здійснено аналіз творів юдаїки та візуального мистецтва країн арабського світу у межах апробацій на міжнародних та всеукраїнських конференціях (О. Школьна) та публікацій у наукових виданнях (О. Школьна, І. Братусь, В. Михалевич, А. Гунька, О. Конопліна, Ю. Шеменьова);
  • проаналізовано та вперше введено до наукового обігу окремі дані щодо архітектури та декоративно-прикладного мистецтва Англії – статті у фахових наукових збірниках України та матеріали, подані до журналів, що входять до платформ Scopus і Web of Science (О. Школьна, О. Сосік, Ю Шеменьова);
  • інтегровані у викладацьку діяльність модулі з промислового і графічного дизайну із верифікованими даними щодо цифрового мистецтва й інформаційних технологій у сучасних теорії та практиці (О. Коновалова, В. Зайцева, Р. Дьяченко, Є. Назаркевич, В. Михалевич, М. Гуренко, О. Барбалат, О. Школьна);
  • задіяно експериментальні методи дослідження творів образотворчого мистецтва України й Європи ХVІІІ – початку ХХІ століть (В. Олійник, І. Татіївська, Х. Зейналов, А. Буйгашева, Л. Волкова, В. Зайцева, О. Кашшай, Г. Крюкова, Н. Варивончик, Д. Мостовщикова, О. Сосік, Ю. Шеменьова, Л. Аметова, І. Ситник).

 

Результати науково-дослідної роботи на практичному рівні:

  • Ініціювання і координація наукових досліджень у галузі мистецтвознавства, культурології, музеєзнавства, пам’яткознавства, дизайну;
  • Упровадження сучасних мистецьких технологій у творчу практичну діяльність навчальних закладів;
  • Проведення та участь у міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах, конгресах, брифінгах, круглих столах, симпозіумах, колоквіумах тощо;
  • Сприяння розвитку наукових осередків школи у мистецьких, освітніх, державотворчих, музейних закладах України;
  • Рецензування монографій, підручників, посібників;
  • Участь у роботі експертних, спеціалізованих учених рад, робочих груп Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і туризму України.

 

Заплановані захисти кандидатських та докторських дисертацій у 2020–2021 рр.:

 

ПІБ

назва дисертації

шифр та назва спеціальності

Лампека Микола Геронтійович

Порцеляна Київського експериментального кераміко-художнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ – початку ХХІ століть

26.00.01 – Теорія та історія культури (мистецтвознавство)

Сапфірова Наталія Миколаївна

Ювелірна справа Й. Маршака в художній культурі кінця ХІХ – початку ХХ століття

26.00.01 – Теорія та історія культури (мистецтвознавство)

Кривушенко Ясміна Олегівна

Художня культура творів Севрської фарфорової мануфактури: питання атрибуції та мистецтвознавчої екпертизи

26.00.01 – Теорія та історія культури (мистецтвознавство)