Зміни у структурі Університету

 

 

Рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка від 28 червня 2022 року (протокол №6), введеним в дію наказом від 28.06.2022 №298, затверджено зміни у структурі Університету з 01 вересня 2022 року, зокрема реорганізовано Інститут мистецтв шляхом поділу та створено:


- ФАКУЛЬТЕТ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І ДИЗАЙНУ


- ФАКУЛЬТЕТ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА І ХОРЕОГРАФІЇ


Запрошуємо відвідати офіційні сайти новостворених факультетів!

 

Фестиваль науки – 2022: VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття»

Фестиваль науки 2022 +

12 травня 2022 року у рамках Фестивалю науки – 2022 Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття».

Конференцію вітальним словом відкрив Віктор Огнев’юк, ректор Університету Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України (Україна).

Модераторами конференції виступили провідні українські науковці: Ольга Олексюк, завідувач кафедри музикознавства та музичної освіти Інституту мистецтв Університету Грінченка, доктор педагогічних наук, професор; Сергій Шип, професор кафедри музичного мистецтва та хореографії Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», доктор мистецтвознавства, професор; Наталія Попович, завідувач кафедри музичного мистецтва Мукачівського державного університету, доктор педагогічних наук, доцент.

Під час пленарного засідання «Мистецька освіта і художня культура України в процесі інтеграції до європейського освітнього простору» з доповідями виступили: Сергій Шип, професор кафедри музичного мистецтва та хореографії Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», доктор мистецтвознавства, професор, Україна (тема доповіді «Аксіологічний вимір сучасного українського музикознавства: зовнішні виклики і внутрішній потенціал»);  Ганна Карась, професор кафедри методики музичного виховання та диригування Навчально-наукового Інституту мистецтв Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», доктор мистецтвознавства, професор, Україна (тема доповіді «Мистецька освіта у життєтворчості Олександра Кошиця»); Ніцца Давидович, керівник відділу оцінки якості та академічних питань Аріельського університету, керівник Ізраїльського консорціуму центрів вдосконалення викладачів, професор, Держава Ізраїль (тема доповіді «Людська сторона викладання»); Павло Босий, доцент театру Школи перформансу Торонто Метрополітен університету, Канада (тема доповіді «Практика чи теорія: на чому базуються домінуючі підходи до підготовки сценографів і технологів сцени в різних країнах»); Мар’ян Савчишин, доктор кафедри філософії права та правової етики Ягеллонського університету в м. Кракові, керівник Міжнародного консалтингового агентства підтримки дизайнерів і виробників одягу «PROSTIR», Республіка Польща (тема доповіді «Геополітичні і соціальні фактори та впливи на процеси освіти в Україні та світі»); Павел Заградка, професор кафедри театру, кіно та медіазнавства Палацького університету в м.  Оломоуці, Чеська Республіка, викладач Віденського університету імені Зигмунда Фрейда, Республіка Австрія (тема доповіді «Музичний ремікс проти авторського права: етика творчого копіювання»); Штефан Гампль, професор Віденського університету імені Зигмунда Фрейда, президент Інституту культурної психології та якісних соціальних досліджень, заступник голови Ради приватних університетів Австрії, Республіка Австрія (тема доповіді «Декодування візуального наративу євробанкнот»); Мартін Фоессляйтнер, професор Латвійської академії мистецтв, Латвійська Республіка, віцепрезидент Міжнародного інституту інформаційного дизайну, директор департаменту дизайну Австрії, викладач Віденського університету імені Зигмунда Фрейда, Республіка Австрія (тема відеодоповіді «LATCH-метод для візуалізації інформації та редизайну продуктів»).

Після пленарної частини було проведено дискусійну платформу «Міждисциплінарні тенденції в університетській освіті», під час якої з доповідями виступили: Наталія Попович, завідувач кафедри музичного мистецтва Мукачівського державного університету, доктор педагогічних наук, доцент, Україна (тема доповіді «Культурна політика Європейського Союзу як система координат та ідейних орієнтирів»);  Олена Реброва, завідувач кафедри музичного мистецтва і хореографії Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.  Ушинського», доктор педагогічних наук, професор, Україна (тема доповіді «Мистецька педагогіка в парадигмі інтегрованого навчання»); Володимир Черкасов, професор кафедри музичного мистецтва Комунального закладу вищої освіти «Ужгородський інститут культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, доктор педагогічних наук, професор, Україна (тема доповіді «Загальна музична освіта в країнах Балканського регіону (Болгарія, Албанія)»); Тетяна Комендант, проректор з наукової та творчої роботи Академії музики, театру та образотворчих мистецтв, доктор соціологічних наук, доцент, Республіка Молдова (тема доповіді «Культурна спадщина: традиція та сучасність (на основі соціологічного дослідження в Республіці Молдова)»); Ольга Школьна, завідувач кафедри образотворчого мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор мистецтвознавства, професор, Україна (тема доповіді «Афганські військові килими як явище протесту у мистецтві»); Ярослав Сверлюк, директор Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, професор кафедри духових та ударних інструментів, доктор педагогічних наук, професор, Україна (тема доповіді «Етимологія оркестрового виконавства»);  Вікторія Тушева, професор кафедри теорії і методики мистецької освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, доктор педагогічних наук, професор, Україна (тема доповіді «Культурологічний підхід як концептуальна основа оновлення сучасної мистецької освіти»).

Учасники конференції активно долучилися до обговорення проблемних питань розвитку наукових досліджень сучасної мистецької освіти та художньої культури.